Шахтарськ √ м╕сто обласного значення, центр м╕сько╖ ради, адм╕н╕стративний центр Шахтарського району. Розташоване на п╕вденних схилах Донецького кряжу на в╕дстан╕ 60 к╕лометр╕в в╕д обласного центру. Площа територ╕╖, на як╕й розташоване м╕сто, 51 тис. кв. км. До складу м╕ста ув╕йшли селища Г╕рне, В╕ктор╕я, Дороф╕╓нко, Зар╕чне, Кищенко, а також смт. Ст╕жк╕вське з селищами В╕нницьке та Чумаки, смт Сердите з селищами Лобан╕вка та Дубове, смт Контарне та смт Московське.

Населення м╕ста √ 63,2 тис. чол.

Дата заснування м╕ста √ 20 серпня 1953 року

╤сторично Шахтарськ розвивався як вуг╕льний рег╕он. Заснування сучасного м╕ста в╕дноситься до час╕в в╕дкриття Григор╕╓м Капуст╕ним у 1721 роц╕ поклад╕в вуг╕лля м╕ж Дн╕пром ╕ Доном. Наприк╕нц╕ 19 стол╕ття ╢катеринославським г╕рничопромисловим товариством було санкц╕оновано в╕дкриття першо╖ копальн╕. На буд╕вництв╕ вуг╕льно╖ шахти пом╕щика Абрама Катика працювало б╕ля 270 роб╕тник╕в. Упродовж 1901 - 1903 р.р. було закладено три др╕бних шахти, як╕ не т╕льки забезпечували фабрику в Ростов╕ ╚власним паливом╩, а й в 1903 р. стали поставляти вуг╕лля промисловим п╕дпри╓мствам Мак╕╖вки, Горл╕вки й нов╕й зал╕зниц╕. Добовий видобуток становив 280-300 тонн. У 1913 роц╕ Катик в╕дкрива╓ шахту ╚Анна╩, а в 1914 √ 1915 роках √ шахти N 15 ╕ ╚В╕ктор╕я╩. З 1914 року шахти пом╕щика Орлова орендував пом╕щик Давидов, тому вони отримали назву ╚Давид╕вка √ 1╩ ╕ ╚Давид╕вка √ 2╩. Б╕ля них з▓явилося невелике селище Давид╕вка.

 В роки ╕ндустр╕ал╕зац╕╖ на околицях шахтарських селищ розгорнулось буд╕вництво нових п╕дпри╓мств. У 1927 √ 1928 роках були побудован╕ Сердитенська збагачувальна фабрика з канатною п╕дв╕сною дорогою. В 30 √ т╕ роки введен╕ в д╕ю шахти N 30-31, N 20 (селище Г╕рне), 2-2 б╕с, 1 б╕с, ╕м.. 1 Мая, збагачувальна фабрика, в 1939 роц╕ √ шахти ╚Контарна√1╩ ╕ ╚Контарна-2╩.

В 1935 роц╕ на вуг╕льних п╕дпри╓мствах розвива╓ться масовий стахановський рух. Майстер √ бутчик шахти N 30-31 Сухоруков ╤.Ф. систематично виконував норму на 300-350 в╕дсотк╕в.

У 1940 роц╕ в Катику було створено трест ╚Зу╓вантрацит╩, який об▓╓днав 16 шахт ╕ шахтоуправл╕нь. Щодобово добувались 5,3 тисяч╕ тонн вуг╕лля.

П╕д час в╕йни все було зруйновано. Датами зв╕льнення Катика, Олекс╕╖во √ Орловки в╕д фашистсько √ н╕мецьких загарбник╕в ╓ 2 вересня 1943 року, 3 вересня √ В╕льх╕вчик ╕ станц╕я Сердита. ╤менами фронтовик╕в √ геро╖в М.╤. Баранова, ╤.А. Голосного ╕ О.П. Голуб╓ва назван╕ вулиц╕ м╕ста.Центральна вулиця селища м╕ського типу Сердите носить назву на честь 301 √ ╖ стр╕лково╖ див╕з╕╖.

З перших дн╕в визволення почалася в╕дбудова зруйнованих п╕дпри╓мств.

9 травня 1946 року вийшов перший номер друкованого видання √ газети ╚Знамя Победы╩.

В березн╕ 1949 року шахта N 1-6 одн╕╓ю з перших в област╕ за три роки ╕ два м╕сяц╕ виконала св╕й п▓ятир╕чний план.

Указом Презид╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖нсько╖ РСР в╕д 20 серпня 1953 року Олекс╕╖во √ Орловку, Катик ╕ В╕льх╕вчик об▓╓днали в м╕сто Шахтарськ, яке було в╕днесено до категор╕╖ м╕ст районного п╕дпорядкування. З 1962 року √ м╕сто обласного п╕дпорядкування.

В с╕чн╕ 1965 року Шахтарськ став центром однойменного району. В м╕ст╕ розташувались трести ╚Шахтарськантрацит╩, ╚Шахтарськшахтобуд╩ ╕ ╚Шахтарськжитлобуд╩. Зростала трудова активн╕сть г╕рник╕в, Патлатюк О.╢. ╕ Назаренко О.Т. удосто╓н╕ звання Героя Соц╕ал╕стично╖ прац╕. З ╕н╕ц╕ативою працювати на зекономлених матер╕алах, яку п╕дтримали г╕рники всього Донбасу, виступив бригадир комбайново╖ бригади шахти N 4-9 М.╤. Телитченко. За значн╕ заслуги у розвитку вуг╕льно╖ промисловост╕ ╕ висок╕ техн╕чно √ економ╕чн╕ показники 8 шахтар╕в на той час удосто╓н╕ звання Герой Соц╕ал╕стично╖ прац╕.

У 1970 роц╕ в м╕ст╕ була введена в експлуатац╕ю одна з найб╕льших в республ╕ц╕ швейна-трикотажна фабрика, яка випускала на той час близько 15 в╕дсотк╕в трикотажу б╕лизни вс╕╓╖ республ╕ки.

У 1980 роц╕ в м╕ст╕ завершено буд╕вництво стад╕ону на 10 тис. м╕сць, двох комб╕нат╕в побутового обслуговування населення, в╕дкрився м╕ський Палац спорту.На той час в м╕ст╕ працювало 46 дошк╕льних заклад╕в, 35 загальноосв╕тн╕х шк╕л.М╕сто стало студентським. Середню спец╕альну осв╕ту молодь отримувала в г╕рничому, торг╕вельному техн╕кумах та к╕нотехн╕кум╕, педагог╕чному училищ╕.

Под╕╓ю надзвичайно╖ уваги наприк╕нц╕ 1986 року стало введення в експлуатац╕ю шахти √ г╕ганта ╚Шахтарська √ Глибока╩ з проектною потужн╕стю 1,6 млн. тонн вуг╕лля за добу.

Шахтарськ √ одне з невеликих м╕ст Донбасу, в якому на тепер╕шн╕й час промислов╕сть на 55,7% представлена вуглевидобувною галуззю. Основна маса видобутого вуг╕лля припада╓ на державне п╕дпри╓мство ╚Шахтарськантрацит╩, до складу якого входять 3 шахти, збагачувальна фабрика, управл╕ння допом╕жних виробництв, управл╕ння з оздоровлення населення.

Кр╕м вуг╕льних п╕дпри╓мств в м╕ст╕ ╓ 14 ╕нших промислових п╕дпри╓мств, 5 п╕дрядних буд╕вельних орган╕зац╕й, 2 автотранспортних, з них 1 приватне п╕дпри╓мство пасажироперевезення, 2 п╕дпри╓мства зв▓язку, пошта, 179 п╕дпри╓мств малого б╕знесу, де працю╓ б╕ля 1,4 тис. ос╕б, 6 в╕дд╕лень банку.

Мешканц╕в м╕ста обслугову╓ 318 п╕дпри╓мств роздр╕бно╖ торг╕вл╕, з них продовольчих магазин╕в-184, непродоовольчих-134, громадсько-торг╕вельний центр ТОВ ⌠Л╕л╕я■, торговосерв╕сний комплекс ⌠ БПФ ⌠Янек■ та 112 - служб побуту.

В м╕ст╕ функц╕онують 13 загальноосв╕тн╕х шк╕л, 3 школи нового типу, веч╕рня загальноосв╕тня (зм╕нна) школа, 16 дошк╕льних навчальних заклад╕в, 3 позашк╕льних, школа мистецтв, Центр культури та дозв╕лля, центральна б╕бл╕отечна система, до складу яко╖ входять 10 ф╕л╕й, 5 клубних заклад╕в, 2 заклади профес╕йно √ техн╕чно╖ осв╕ти, вища школа представлена трьома навчальними закладами I-II р╕вн╕в акредитац╕╖. На баз╕ школи мистецтв створено ун╕кальний Музей ╕стор╕╖ баяна √ ╓диний серед кра╖н СНД.

  Реконструйований м╕ський парк з новими атракц╕онами ╕ дитячим майданчиком, який став улюбленим м╕стом в╕дпочинку мешканц╕в Шахтарська.

На територ╕╖ м╕ста розташовано 4 православних храми. У 2007 роц╕ було проведено закладку нового православного храму Казансько╖ ╕кони Божо╖ Матер╕.

В м╕ст╕ легал╕зовано 55 м╕ських орган╕зац╕я пол╕тичних парт╕й, 77 м╕ських громадських орган╕зац╕й. М╕ж органами м╕сцевого самоврядування та м╕ськими орган╕зац╕ями пол╕тичних парт╕й, громадських орган╕зац╕й тривають партнерськ╕ стосунки в сфер╕ реал╕зац╕╖ м╕сцево╖ соц╕ально╖ пол╕тики. Вони проявляються в робот╕ рад, проведенн╕ сп╕льних заход╕в.

Головне багатство Шахтарська √ це його люди. Мешканц╕ м╕ста пишаються Костянтином Григоровичем Трембачем - Геро╓м Радянського Союзу, Дем▓яном Андр╕йовичем Рус╕ним, який безпосередньо був пов▓язаний з пер╕одом становлення та розвитку м╕ста Шахтарська, Михайло Павловичем Силенко, який був один з орган╕затор╕в системи народно╖ осв╕ти в м╕ст╕ Шахтарську, пишаються земляками, як╕ удосто╓н╕ звання Героя Соц╕ал╕стично╖ прац╕ та Почесний громадян м╕ста.У 1994 √ 1997р.р., генеральним директором ДХК ╚Шахтарськантрацит╩ в м╕ст╕ Шахтарську працював Герой Укра╖ни Серг╕й Борисович Тулуб.

Майбутн╓ м╕ста в його реальних справах, подальшому розвитку вуг╕льно╖ промисловост╕, ефективност╕ малого та середнього б╕знесу, залучення громадськост╕ в сусп╕льно √ економ╕чне життя  Шахтарська.