Новая страница 1

Шахтарськ √ місто обласного значення, центр міської ради, адміністративний центр Шахтарського району. Розташоване на південних схилах Донецького кряжу на відстані 60 кілометрів від обласного центру. Площа території, на якій розташоване місто, 51 тис. кв. км. До складу міста увійшли селища Гірне, Вікторія, Дорофієнко, Зарічне, Кищенко, а також смт. Стіжківське з селищами Вінницьке та Чумаки, смт Сердите з селищами Лобанівка та Дубове, смт Контарне та смт Московське.

Населення міста √ 63,2 тис. чол.

Дата заснування міста √ 20 серпня 1953 року

Історично Шахтарськ розвивався як вугільний регіон. Заснування сучасного міста відноситься до часів відкриття Григорієм Капустіним у 1721 році покладів вугілля між Дніпром і Доном. Наприкінці 19 століття Єкатеринославським гірничопромисловим товариством було санкціоновано відкриття першої копальні. На будівництві вугільної шахти поміщика Абрама Катика працювало біля 270 робітників. Упродовж 1901 - 1903 р.р. було закладено три дрібних шахти, які не тільки забезпечували фабрику в Ростові ╚власним паливом╩, а й в 1903 р. стали поставляти вугілля промисловим підприємствам Макіївки, Горлівки й новій залізниці. Добовий видобуток становив 280-300 тонн. У 1913 році Катик відкриває шахту ╚Анна╩, а в 1914 √ 1915 роках √ шахти N 15 і ╚Вікторія╩. З 1914 року шахти поміщика Орлова орендував поміщик Давидов, тому вони отримали назву ╚Давидівка √ 1╩ і ╚Давидівка √ 2╩. Біля них з▓явилося невелике селище Давидівка.

В роки індустріалізації на околицях шахтарських селищ розгорнулось будівництво нових підприємств. У 1927 √ 1928 роках були побудовані Сердитенська збагачувальна фабрика з канатною підвісною дорогою. В 30 √ ті роки введені в дію шахти N 30-31, N 20 (селище Гірне), 2-2 біс, 1 біс, ім.. 1 Мая, збагачувальна фабрика, в 1939 році √ шахти ╚Контарна√1╩ і ╚Контарна-2╩.

В 1935 році на вугільних підприємствах розвивається масовий стахановський рух. Майстер √ бутчик шахти N 30-31 Сухоруков І.Ф. систематично виконував норму на 300-350 відсотків.

У 1940 році в Катику було створено трест ╚Зуєвантрацит╩, який об▓єднав 16 шахт і шахтоуправлінь. Щодобово добувались 5,3 тисячі тонн вугілля.

Під час війни все було зруйновано. Датами звільнення Катика, Олексіїво √ Орловки від фашистсько √ німецьких загарбників є 2 вересня 1943 року, 3 вересня √ Вільхівчик і станція Сердита. Іменами фронтовиків √ героїв М.І. Баранова, І.А. Голосного і О.П. Голубєва названі вулиці міста.Центральна вулиця селища міського типу Сердите носить назву на честь 301 √ ї стрілкової дивізії.

З перших днів визволення почалася відбудова зруйнованих підприємств.

9 травня 1946 року вийшов перший номер друкованого видання √ газети ╚Знамя Победы╩.

В березні 1949 року шахта N 1-6 однією з перших в області за три роки і два місяці виконала свій п▓ятирічний план.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 20 серпня 1953 року Олексіїво √ Орловку, Катик і Вільхівчик об▓єднали в місто Шахтарськ, яке було віднесено до категорії міст районного підпорядкування. З 1962 року √ місто обласного підпорядкування.

В січні 1965 року Шахтарськ став центром однойменного району. В місті розташувались трести ╚Шахтарськантрацит╩, ╚Шахтарськшахтобуд╩ і ╚Шахтарськжитлобуд╩. Зростала трудова активність гірників, Патлатюк О.Є. і Назаренко О.Т. удостоєні звання Героя Соціалістичної праці. З ініціативою працювати на зекономлених матеріалах, яку підтримали гірники всього Донбасу, виступив бригадир комбайнової бригади шахти N 4-9 М.І. Телитченко. За значні заслуги у розвитку вугільної промисловості і високі технічно √ економічні показники 8 шахтарів на той час удостоєні звання Герой Соціалістичної праці.

У 1970 році в місті була введена в експлуатацію одна з найбільших в республіці швейна-трикотажна фабрика, яка випускала на той час близько 15 відсотків трикотажу білизни всієї республіки.

У 1980 році в місті завершено будівництво стадіону на 10 тис. місць, двох комбінатів побутового обслуговування населення, відкрився міський Палац спорту.На той час в місті працювало 46 дошкільних закладів, 35 загальноосвітніх шкіл.Місто стало студентським. Середню спеціальну освіту молодь отримувала в гірничому, торгівельному технікумах та кінотехнікумі, педагогічному училищі.

Подією надзвичайної уваги наприкінці 1986 року стало введення в експлуатацію шахти √ гіганта ╚Шахтарська √ Глибока╩ з проектною потужністю 1,6 млн. тонн вугілля за добу.

Шахтарськ √ одне з невеликих міст Донбасу, в якому на теперішній час промисловість на 55,7% представлена вуглевидобувною галуззю. Основна маса видобутого вугілля припадає на державне підприємство ╚Шахтарськантрацит╩, до складу якого входять 3 шахти, збагачувальна фабрика, управління допоміжних виробництв, управління з оздоровлення населення.

Крім вугільних підприємств в місті є 14 інших промислових підприємств, 5 підрядних будівельних організацій, 2 автотранспортних, з них 1 приватне підприємство пасажироперевезення, 2 підприємства зв▓язку, пошта, 179 підприємств малого бізнесу, де працює біля 1,4 тис. осіб, 6 відділень банку.

Мешканців міста обслуговує 318 підприємств роздрібної торгівлі, з них продовольчих магазинів-184, непродоовольчих-134, громадсько-торгівельний центр ТОВ ⌠Лілія■, торговосервісний комплекс ⌠ БПФ ⌠Янек■ та 112 - служб побуту.

В місті функціонують 13 загальноосвітніх шкіл, 3 школи нового типу, вечірня загальноосвітня (змінна) школа, 16 дошкільних навчальних закладів, 3 позашкільних, школа мистецтв, Центр культури та дозвілля, центральна бібліотечна система, до складу якої входять 10 філій, 5 клубних закладів, 2 заклади професійно √ технічної освіти, вища школа представлена трьома навчальними закладами I-II рівнів акредитації. На базі школи мистецтв створено унікальний Музей історії баяна √ єдиний серед країн СНД.

Реконструйований міський парк з новими атракціонами і дитячим майданчиком, який став улюбленим містом відпочинку мешканців Шахтарська.

На території міста розташовано 4 православних храми. У 2007 році було проведено закладку нового православного храму Казанської ікони Божої Матері.

В місті легалізовано 55 міських організація політичних партій, 77 міських громадських організацій. Між органами місцевого самоврядування та міськими організаціями політичних партій, громадських організацій тривають партнерські стосунки в сфері реалізації місцевої соціальної політики. Вони проявляються в роботі рад, проведенні спільних заходів.

Головне багатство Шахтарська √ це його люди. Мешканці міста пишаються Костянтином Григоровичем Трембачем - Героєм Радянського Союзу, Дем▓яном Андрійовичем Русіним, який безпосередньо був пов▓язаний з періодом становлення та розвитку міста Шахтарська, Михайло Павловичем Силенко, який був один з організаторів системи народної освіти в місті Шахтарську, пишаються земляками, які удостоєні звання Героя Соціалістичної праці та Почесний громадян міста.У 1994 √ 1997р.р., генеральним директором ДХК ╚Шахтарськантрацит╩ в місті Шахтарську працював Герой України Сергій Борисович Тулуб.

Майбутнє міста в його реальних справах, подальшому розвитку вугільної промисловості, ефективності малого та середнього бізнесу, залучення громадськості в суспільно √ економічне життя Шахтарська.